У далекому 1904 році французький вчений Леон Джіллет виявив унікальні хімічні властивості стали протистояти корозії і представив науковим колам своє відкриття. Але далі подання справа не пішла.
Винахідником нержавіючої сталі вважають англійського вченого, винахідника та інженера Гаррі Бреарлі. Во время Первой мировой войны он возглавлял лабораторию, которая занималась поиском способов защиты стволов винтовок от эрозии. Пробуя создавать новые сплавы Бреарли обратил внимание, что металлосоединения, в которых присутствует хром, долгое время остаются сверкающими и блестящими. Такие сплавы не поддавались ржавчине, их не портили кислоты. Опытным путем Бреарли установил, что если к обычной стали добавить не менее 11% хрома, получается сплав c повышенной температурой плавления, который не тускнеет и не ржавеет.
У 1913 році Гаррі Бреарлі запатентував першу мартенситную сталь, яка стала початком величезного асортименту феросплавів і спеціальних сталей. Сьогодні ці сталі використовуються в сучасній промисловості всього світу. Тоді ж Гаррі Бреарлі намагався донести своє відкриття як щось серйозне і корисне. Але кілька років виробники не погоджувалися використовувати нержавіючу сталь. Одним з перших став Ернест Стюарт, взявся виробляти з нової стали кухонні ножі. Саме йому Ернесту Стюарту належить авторство терміна «нержавіюча сталь».
Потрібно помітити, що Гаррі Бреарлі досяг своєї слави не відразу. Його ножі швидко тупилися, що не робило йому честь перед споживачами. І тільки через 10 років один з наступників Бреарлі, містер Хартфілд, зумів домогтися якісної марки нержавіючої сталі, яка і здобула широку популярність.
Сьогодні застосування нержавіючої сталі не знає меж: її використовують практично у всіх сферах діяльності людини від важкого машинобудування до електроніки.